УЗД

Допплерографія (сонографія/УЗД судин) — це сучасний підхід у діагностиці патології периферичних судин гови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок, а також аорти. Цей метод дозволяє оцінити стан стінки артерій, вен, їх еластичність, виявити аневризматичні розширення судин, встановити причину погіршення кровотоку в тій чи іншій зоні. Допплерографія дає можливість візуалізувати атеросклеротичні бляшки, тромби, мальформації, встановити характер та напрямок кровотоку.

Часто виникають ситуації, коли необхідно оцінити кровотік в судинах шиї та головного мозку, оскільки в них тече кров, що забезпечує головний мозок необхідним для життєдіяльності киснем. Порушення нормальної прохідності судин за рахунок утворення атеросклеротичних бляшок, тромбів, вазоспазму, ушкодження шийного відділу хребта призводить до зниження кровопостачання центрального органу нервової системи та ішемії головного мозку.

Дослідження кровотоку в судинному руслі основане на ефекті Допплера (здатність відбивати ультразвукові хвилі від рухомих предметів), тому даний метод називається допплерографією.

Показання до допплерографії судин шиї:

• Частий головний біль;
• Запаморочення;
• Періодично  приходяща неврологична симптоматика (порушення мови та зору,  асимметрія обличчя тощо);
• Наявність шуму над судинами шиї під час аускультації;
• Мігрень;
• Когнітивні розлади (розлади пам’яті, уваги, емоційна  лабільність);
• Як додатковий метод обстеження при інщших нозологіях: атеросклерозі, гіпертоничній хворобі, цукровому діабеті, вегето-судинній дистонії;
• Відхилення лабораторних показників: гіперхолестеринемія, зменшення рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) на фоні підвищення ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ);
• Асиметрія артеріального тиску та  пульсу на руках;
• Парестезії (відчуття «повзання мурашок»);
• Перед проведенням операцій в ділянці голови, шиї та серця;
• Моніторинг за прогресуванням вже діагностованої патології органів голови та шиї.

УЗД м’яких  тканин шиї проводиться для візуализації метастазів в регіонарні лімфатичні вузли, за необхідності – для проведення біопсії під контролем ульразвуку.

УЗД судин верхніх та нижніх кінцівок виконується при наявності симптомів порушення периферичного кровообігу: біль кінцівках, порушення чутливості, зміна кольору шкіри та температури кінцівки, випадіння волосся та зміни нігтів, трофічні виразки.

Показами до виконання УЗД аорти та її гілок є відчуття пульсації та наявність постійного болю в животі. Який не піддається класичній медикаментозній корекції. За допомогою допплерографії можна виявити аномалії розвитку судинного русла, розшаровуючу аневризму аорти, оклюзію артерій, стеноз, тромбоз, атеросклероз.

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини — високоінформативний метод діагностики захворювань внутрішніх органів, який дозволяє ідентифікувати патологічні зміни запального, інфекційного, травматичного чи іншого генезу.

Показання до УЗД органів черевної порожнини:

• Біль в животі;
• Диспепсичні розлади (печія, відрижка,  тошнота, блювання);
• Порушення стула в вигляді  закрепу чи діареї;
• Наявність домішок в калі (слиз, кров тощо);
• З метою моніторингу протікання раніше виявлених захворювань внутрішніх органів;
• Травми живота.

За допомогою абдомінального УЗД можна виявити панкреатит, жевчокам’яну хворобу, холедохолітіаз, холецистит, гепатит, травми внутрішніх органів, лейкозну інфільтрацію селезінки, наявність рідини в черевній порожнині, патологічних новоутворень (кісти, абсцеси, пухлини, ехінококоз). Велика перевага УЗД – це безпечність методики для всіх категорій пацієнтів ( дітей, осіб похилого віку, вагітних жінок, тяжко хворих). Крім того, для ультразвукового дослідження немає кількісного обмеження, що дозволяє повторювати діагностичну процедуру за необхідності кілька разів. Техніка проведення УЗД не створює пацієнтові зайвих клопотів та дискомфорту.

Нирки – орган, який відповідальний не тільки за вироблення сечі, але й здійснює контроль за електролітним, водним, гормональним гомеостазом.

Для виявлення патології нирок використовують переважно УЗД, яке дозволяє встановити причину таких симптомів: 

• Біль у попереку;
• Порушення сечовипускання (зміна частоти, біль, «неефективні» позиви тощо);
• Зміна кольору та кількості сечі;
• Наявність набряків, що зявляють зранку, розташовані на обличчі, мякі та теплі на дотик.

Показаннями до УЗД нирок є: цукровий діабет, подагра, артеріальна гіпертензія, травми, аномалії розвитку нирок,  відхилення в лабораторних аналізах крові (підвищення рівня креатиніну та сечовини, зміна кількості та співвідношення електролітів тощо), підозра на сечокам’яну хворобу, пієло- та гломерулонефрит, амілоїдоз та туберкульоз нирок. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити кісти, абсцеси, пухлини, а також проаналізувати стан наднирників.

Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини передбачає візуалізацію печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та селезінки.

Печінка — це життєво необхідний орган, функція якого складається з нейтралізації токсичних речовин, продукції жовчі та інших необхідних сполук, депонуванні крові, глікогену, вітамінів. Синтез білків, що входять до складу всіх ферментативних систем людського організму, впливає на загальних метаболізм. Синтезовані у печінці фактори коагуляції та антикоагулянти відіграють важливу роль у забезпеченні нормального згорання крові.

Патологічні зміни даного органу супроводжуються поліморфною симптоматикою та скаргами:

• Зміна розмірів печінки;
• Відчуття тяжкості в правому підребер’ї ;
• Іктеричність (жовтушність) шкірних покривів та склер;
• Диспепсичні розлади  (гіркота в роті, тошнота, блювання);
• Порушення стула;
• Метеоризм;
• Наявність телеангіоектазій (судинні «зірочки»);
• Схилбьність до кровотеч;
• Когнітивні розлади  (печінкова енцефалопатія);
• При декомпенсації печінкової недостатності: асцит, розширення підшкірної венозної сітки передньої черевнгої стінки, кровотечі з вен стравохода.

Патологія печінки має тенденцію до швидкого прогресування, тому своєчасна діагностика захворювань даного органу вважається вкрай важливою для проведення ефективного лікування.

УЗД – якісний та доступний метод діагностики патології печінки. За допомогою сонографічного дослідження можна виявити пошкодження структури паренхіми органу при гепатиті, цирозі, візуалізувати новоутворення (кісти, абсцеси, пухлини, ехінококоз), оцінити кровотік в даній ділянці. УЗД печінки чудово підходить для проведення скринінгу та моніторингу численних гепатобіліарних захворювань.

Жовчний міхур – це своєрідний резервуар доля накопичення синтезованої печінкою жовчі, а жовчовивідні шляхи здійснюють її транспортування до кишківника. Захворювання даного органу супроводжуються вираженою клінічною симптоматикою, що суттєво знижує якість життя людини:

• Біль в правому підребер’ї (більш інтенсивний, аніж при патології печінки);
• Порушення травлення (нудота, блювання, відрижка гіркотою, здуття та порушення стулу);
• Можливість розвитку механічної жовтяниці (за рахунок холедохолітіазу);

УЗД жовчного міхура дозволяє виявити запальний процес (холецистит), емпієму, жовчнокам’яну хворобу, встановити причину порушення прохідності жовчовивідних шляхів.

УЗД селезінки використовують для діагностики абсцесів, пухлин, збільшення розмірів при мононуклеозі, травматичного пошкодження, гематологічних захворювань.

Сечовий міхур – порожнистий орган, в якому накопичується синтезована нирками сеча. Порушення функції даного органу супроводжується дизуричними розладами (біль при сечовипускання, часті позиви, нетримання сечі, гостра затримка сечі тощо), лабораторними змінами сечі (наявність патологічних домішок).

УЗД сечового міхура – перший інструментальний метод діагностики, якиц призначає лікар при підозрі на його ушкодження. За допомогою ультразвукового дослідження можна виявити конкременти, поліпи, новоутворення,  аномалії розвитку, травми, запідозрити запальний процес.

Для негайної верифікації патології органів малого тазу пріоритет надається надається ультразвуковому дослідженню. УЗД жіночих статевих органів використовують в гінекології, як основний метод інструментальної діагностики. Особливість гінекологічної сонографії – це можливість виконання обстеження трансабдомінально, травсвагінльно та трансректально. За допомогою УЗД можна швидко і точно виявити патологію шийки і тіла матки, її придатків (маткових труб та яєчників). На моніторі УЗ апарата оцінюють розміри та ехо-структуру статевих органів, прохідність труб. Наявність патологічних новоутворень (міома, кісти, пухлини), стан оточуючих анатомічних структур.

УЗД простати проводять для визначення розмірів та структури передміхурової залози, її меж з сечовим міхуром та навколишніми структурами. Виконується обстеження трансабдомінальним та трансректальними методами. Останній спосіб – більш інформативний і дозволяє більш детально оцінити структуру органу.

УЗД чоловічих статевих органів включає також обстеження яєчок та їх придатків.

Щитоподібна залоза – це залоза внутрішньої секреції, гормони якої впливають на загальний метаболізм людини. Тому порушення функції цього органу супроводжується загальною симптоматикою.

Поверхневе розташування щитоподібної залози дозволяє детально дослідити її за допомогою УЗД. При дослідженні оцінюють такі характеристики органу: локалізація відносно інших анатомічних структур, розміри, контури, ехоструктура, особливості кровопостачання, наявність патологічних новоутворень (вузлів, кіст, абсцесів, пухлин), а також описуються лімфовузли і слинні залози, розташовані поряд.

Показання до  УЗД щитоподібної залози:

• Ожиріння, апатія, сонливість;
• Тривала субфебрильна температура тіла;
• Порушення серцевого  ритму;
• Тремтіння пальців рук;
• Безпричинна зміна маси тіла;
• Візуальне и пальпаторне збільшення щитоподібної залози, виявлення вузлів за допомогою  фізикального обстеження хворого;
• Спадковий анамнез  по захворюваннях  щитоподібної залози;
• Проживання в ендемічних зонах;
• Відчуття стороннього тіла при ковтанні.

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози є «золотим стандартом» діагностики зобу. Простота і доступність процедури дозволяє використовувати  УЗД в якості  скринінгового дослідження для раннього виявлення патології залози.

Останнім часом ситуація з онкологічних захворювання молочних залоз в Україні різко погіршилася. Основна причина такої тенденції – несвоєчасна діагностика. Для профілактики раку молочної  залози кожній жінці необхідно періодично проводити самостійний огляд молочних залоз і при виявленні підозрілих змін негайно звертатися до лікаря.

УЗД – інформативний та безпечний метод візуалізації структури молочних залоз та регіонарних лімфовузлів.

Показання до УЗД молочних залоз:

• Зміна форми та розмірів залози;
• Біль в залозі;
• Виділення із соска;
• Зміна форми, кольору сосків та ареол, їх втягування;
• Збільшення аксилярних, під- та надключичних лімфовузлів;
• Гормональні порушення (в т.ч. у чоловіків з розвитком так званої гінекомастії);
• Лактація, вагітність;
• Моніторинг за станом імплантів;
• Спостереження за ефективністю лікування.

Велика перевага методу – можливість виконання біопсії новоутворень під контролем ультразвуку, що є ключовим моментом в проведенні диференціальної діагностики доброякісних та злоякісних новоутворень.

УЗД внутрішніх органів – найпоширеніший метод інструментальної діагностики.  Для отримання достовірних результатів пацієнт повинен ретельно підготуватися до дослідження.

Підготовка до УЗД органів  черевної порожнини має на меті знизити пневматизацію кишечника. З цією метою за три дні до процедури пацієнту рекомендують дотримуватися легкої дієти з обмеженням продуктів, які сприяють газоутворенню (хлібобулочні вироби, молочні продукти, свіжі овочі та фрукти, бобові, газовані напої. За необхідності можна застосовувати адсорбуючі препарати (активоване вугілля, «Сорбекс», «Еспумізан» тощо).

Підготовка до УЗД органів малого тазу включає попердні рекомендації в комплексі з наповненням сечового міхура безпосередньо перед обстеженням. З цією метою за 1-1,5 години до УЗД необхідно випити до 1,5 л простої води. 

УЗД  органів черевної порожнини, заочеревинного простору та органів малого тазу проводиться натще!

Обстеження інших органів та систем спеціальної підготовки не потребують.